МУЗИЧНА КАЗКА
“РУКАВИЧКА”
1-й ведучий.
Якось дід старий по дрова в ліс ходив,
Та й у лісі рукавичку загубив.
(Розкривається завіса: декорація лісу, напівнахилена декоративна рукавичка).
2-й ведучий.
Бігла тим лісом Мишка маленька.
(див. Додаток: муз.№ 1. Вибігає мишка).
Бачить: лежить рукавичка старенька.
1-й ведучий.
Настала холодна зима,
А хатки у Мишки нема.
Мишка (зіщулилась від холоду).
Вже прийшли зимові дні, -
Треба щось робити…
(Роздивляється рукавичку).
Хатка буде тут мені,
В ній я буду жити.
(Заходить).
2-й ведучий.
Ось живе там Мишка-шкряботушка.
Коли скаче Жабка-скрекотушка.
(Див. Додаток: муз. № 2. Стрибає Жабка).
1-й ведучий. Бачить рукавичку та й питає:
Жабка.
Хтось там є?
Чи нікого немає?
Мишка (з хатки).
Я Мишка-шкряботушка.
А ти хто?
Жабка.
А я Жабка-скрекотушка.
Пусти мене до хати, -
Будем разом жити.
Разом працювати,
Та удвох дружити.
(Мишка запрошує Жабку).
2-й ведучий.
Мишка й Жабка, мов сестриці,
Живуть спокійно в рукавиці.
1-й ведучий.
Стрибав по снігу Зайчик довговухий.
(Див. Додаток : муз. № 3. Стрибає Зайчик).
Замерз. Побачив хатку, та й постукав.
(Зайчик тре вуха. На шиї – шарф).
Зайчик.
В рукавиці хтось є чи нема?
Бо мене застудила зима. Кхе-кхе.
Вуха замерзли. Замерзли і ноги, -
В хатці б хотів відігрітися трохи.
(Див. Додаток: муз.№ 3. Стрибає, гріється, ударяє лапками по плечах – зігрівається).
(З хатки відповідають).
- Я Мишка-шкряботушка.
- Я Жабка-скрекотушка.
Разом. А ти хто?
Зайчик.
Голос мій захрип, що й не впізнати,
Тож пустіть зігрітися до хати.
Я добрий Зайчик-побігайчик.
Будем разом утрьох жити,
Працювати і дружити.
(Зайчика впускають).
2-й ведучий.
Дружно так живуть, -
Усі працюють.
Хоч зима надворі –
Не горюють.
1-й ведучий.
Та ось, раптом Вовк біжить.
Замерз. Від холоду дрижить.
(Див. Додаток: муз. № 4. Біжить Вовк, на ньому розідраний одяг).
Вовк.
Яка тепла рукавичка тут лежить!
Тож зимою в рукавичці можна жить.
(Стукає. Але ніхто не відгукається).
Хтось неначе там шепоче,
А мене впустить не хоче. (Стукає).
(Голосно). В рукавичці хтось є чи нема?
В лісі бродить сувора зима…
Голоси.
- Я Мишка-шкряботушка.
- Я Жабка-скрекотушка.
- Я Зайчик-побігайчик.
Разом. А ти хто?
Вовк.
А Я Вовчок, сірий бочок.
Пустіть мене до себе,
Лякатися не треба,
Будем разом в хатці жити,
Працювати і дружити.
(Вовка впускають).
2-й ведучий.
А зима снігу все підсипає,-
Всі дороги у лісі вкриває…
(Див. Додаток: муз. № 5. Кружляють сніжинки, розсипають “сніжок”).
1-й ведучий.
В кучугурах вже важко ходить.
Ось іде ледве-ледве Ведмідь.
(Див. Додаток: муз. № 6. Іде важкою ходою Ведмідь).
2-й ведучий.
Важко лапами переступає,
Бачить рукавичку, та й питає:
Ведмідь.
Ох, і злюща настала зима!
В рукавичці хтось є чи нема?
Голоси.
- Я Мишка-шкряботушка.
- Я Жабка-скрекотушка.
- Я Зайчик-побігайчик.
- А я Вовчок, сірий бочок.
Разом. А ти хто?
Ведмідь.
Я Ведмідь волохатий.
Пустіть мене до хато,
Бо хурделиця, не гріх,
Замела і мій барліг.
Пустіть. Будем разом жити,
Працювати і дружити…
(Ведмедя впускають).
1-й ведучий.
Зайчик носить дрова,
А Вовк їх рубає.
Мишка бощик варить,
Та пісні співає.
Ведмідь лопатою сніг розгрібає,
А Жабка доріжки мітлою підмітає.
(Дія відбувається).
2-й ведучий.
Мишка смачненький обід наварила,
А потім до столу усіх запросила.
(Пішли до хатки).
1-й ведучий.
Працювали усі без утоми весь день,
А потім веселих співали пісень.
(Чути пісню на мелодію частівок).
- Всі працюєм гарно ми,
Час не гаєм марно.
Не злякались ми зими, -
Нам тут дуже гарно.
- Тепло, гарно в рукавичці –
Можна й відпочити,
І не треба в лісі нам
По сніжку бродити.
- Ось і борщик наварили,
Смачно всі поїли.
В рукавичці посідали,
Пісню заспівали. …Ля-ля-ля.
2-й ведучий.
Десь тут, недалеко, сорока літала,
І голосно в лісі таке скрекотала:
Сорока.
Незабаром весна прилетить на поріг,
Незабаром розтане і лід весь, і сніг!
(Див. Додаток: муз. № 7).
1-й ведучий.
Сорока-білобока літає,-
Все вона бачить, все вона знає.
Що вже вругом сніг і лід,
І до лісу з Буяном іде знову дід.
2-й ведучий.
Мовляв, ідуть удвох з Буянком
Шукати рукавицю ранком.
В не дуже далеко від рукавиці,
Була хатка-нірка рудої Лисиці.
1-й ведучий.
А пес Буян собачий має хист:
Відірве віе Лисиці довгий хвіст.
2-й ведучий.
Пес Буянко винюхує слід,
А за ним уже тупає дід.
(Див. Додаток: муз. № 8. Виходять дід і Буян).
Лисиця (вибігає і голосно кричить до рукавички).
Дід з Буяном йдуть сюди, -
Розбігайтесь хто куди!
(Утікає).
Дід (Буяну).
Добре, що до лісу знов прийшли.
Бачиш, рукавицю тут знайшли.
(З рукавиці виходять усі звірі).
Звірята (по черзі).
- Тепло нам було зимою в рукавичці.
- Кожен скаже вам “спасибі”, як годиться.
Усі. Спасибі за теплу рукавичку.
Дід.
І я радий, що без діла не лежала,
І усіх вас рукавичка загрівала.
І я, і Буян усім вам пропонуєм, -
Давайте разом веселіше затанцюєм.
Он лисичка виглядає, -
Танцювати теж бажає.
(Веселий танок. Див. Додаток: муз.№ 9).
В кінці звірі вклоняються і прощаються.
(Грає музика і звірята “своїм кроком” ідуть до лісу).
Дід (до Буяна).
Допоміг рукавичку знайти мені, друже,
Тож за це, мій Буяне, тобі вдячний я дуже.
А ходили по лісу з тобою чимало,
Тож тримай скибку хліба, та ось шматок сала.
(Дає Буяну).
(Дід і Буян сідають на пеньок і смачно ідять).
1-й ведучий.
Рукавичку знайшли,
На галяві спочили,
Та й додому пішли.
2-й ведучий.
Казка скінчилась!
(Дід і Буян повільно уходять. Див. Додаток: муз. № 9).
Додатки:
Музичні фрагменти.
мм
| 
